На території нашої області проходить підготовка до посіву озимих зернових культур під урожай 2022 року. Фітосанітарний стан посівів озимини восени визначатиметься рівнем дотримання організаційно-господарських прийомів, а також значною мірою залежатиме від агрокліматичних умов вегетації. Для отримання здорових сходів перевагу слід надавати сортам, які менш уражуються хворобами і є стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів, що формують якісне зерно.

Багатоїдні шкідники

Повсюдно, впродовж вересня-жовтня відбуватиметься активне розмноження мишоподібних гризунів¹ і їх розселення в найбільш розвинуті та прилеглі до місць резервацій посіви озимих культур. Серед гризунів найбільш поширеними та шкідливими у посівах сільськогосподарських культур є полівка звичайна. Зустрічаються також миші: хатня, польова, лісова та курганчикова. Миші – дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35% від своєї маси, тоді як корова з’їдає лучної трави менше 5% від маси свого тіла. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави.

Заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. За наявності шкідників 3-5 жилих колоній/га необхідно застосовувати зернові та інші отруйні принади.

В товстостебельних культурах закінчуватимуть свій розвиток та пересуватимуться в нижню частину стебла гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика². Після закінчення живлення гусениці залишаються зимувати в нижній частині пошкодженого стебла. Для зменшення чисельності зимуючих гусениць фітофага необхідно проводити низький зріз стебел з послідуючим видаленням з поля, а також проводити глибоку оранку з перевертанням верхнього шару ґрунту.

Гусениці бавовникової совки³ заглиблюватимуться на лялькування в ґрунт на глибину 4-15 см і там зимуватимуть.

В кінці серпня гусениці підгризаючих совок (озима)⁴, виявлялися на падалиці озимої пшениці за середньої щільності 0,3-0,5 екз/м², максимально 2 екз. Надалі гусениці озимої та інших підгризаючих совок будуть розвиватися на сходах озимих культур, переважно на тих полях, які були засмічені бур’янами. Рекомендуємо систематично проводити моніторинг посівів та при виявленні більше 2 екз гусениць на 1 кв. м провести хімічний захист. Посуха або сильні дощі (перезволоження) будуть пригнічувати розвиток гусениць.

У серпні відмічався літ лучного метелика⁵ ІІІ покоління, також відмічалося поодиноке відродження гусениць. Низька відносна вологість повітря, спекота вдень та прохолодні ночі негативно вплинули на розвиток метелика. За теплої погоди у вересні в посівах багаторічних трав, на луках, біля річок можливий осередковий розвиток фітофага ІІІ-ї генерації, але значної чисельності та шкідливості не очікується.

Шкідники і хвороби озимих зернових культур

В осінній період створюються передумови формування майбутнього урожаю озимої пшениці. Тому, стан посівів озимини визначатиметься рівнем дотримання організаційно-господарських та агрокліматичних прийомів. Особливо важливо є підготовка і проведення сівби та отримання здорових сходів, тому при посіві перевагу слід надавати сортам, які менш уражуються хворобами і є стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів, що формують якісне зерно.

Сходи озимої пшениці, насамперед ранніх строків сівби, заселятимуть злакові мухи осінніх генерацій – шведські⁶, гессенська⁶, пшенична⁶ та хлібні блішки⁶. Через пошкодження озимих злаковими мухами до настання кущення значна частина рослин відмирає, особливо зростає їх чисельність в умовах посухи.

За теплої, погожої осені повсюди небезпечними будуть злакові попелиці⁷, і як шкідники, і як переносники вірусних та хвороб мікоплазмової природи.

Для недопущення пошкодження посівів озимої пшениці необхідно проводити постійно спостереження за розвитком шкідників, їх чисельністю і на початку масового заселення злаковими мухами, цикадками, попелицями за теплої погоди провести обробки посівів (крайові або суцільні) одним із препаратів. Економічний поріг шкідливості для злакових мух складає – 40-50 екз на 100 помахів сачка, для хлібної смугастої блішки становить 3-5 екз на кв. м; попелиць: 2-3 екз/рослину, цикадок 50 і більше екз на 100 помахів сачка.

За умов достатнього зволоження, особливо після стерньових попередників, можливе формування передумов інтенсивного розмноження, поширення та підвищеної шкідливості личинок хлібної жужелиці⁸. Тривалість пошкодження рослин залежатиме від вологості ґрунту, так як у посушливу осінь личинки живляться лише 15-25 днів і в той же час за значної кількості опадів живлення триває – 100 днів. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки озимої пшениці мають «змочалений» вигляд. У місцях скупчення личинок рослини гинуть, а на посівах утворюються плями у вигляді «лисин». За зниження температури до 0° C живлення личинок припиняється. Однак, до цього часу вони здатні істотно пошкодити сходи озимини, насамперед при розміщенні озимої пшениці на одному полі протягом кількох років, що призводить до накопичення фітофага.

За чисельності личинок 1-2 екз/кв. м у фазу сходів, та 2-3 екз/кв. м під час кущення передбачають застосування тих же хімічних засобів, що й проти совок.

За теплої сонячної осені з достатнім зволоженням та наявним інфекційним запасом ранні сходи озимини повсюди на добрих агрофонах будуть уражуватись кореневими гнилями⁹, борошнистою росою⁹, бурою листковою іржею⁹, септоріозом⁹. Для захисту посівів від хвороб передбачається виконання комплексу вищезазначених організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового кондиційного насіння стійких сортів, використовувати високоякісні протруювачі.

Обробка насіння озимої пшениці протруйниками – це важлива передумова рентабельного виробництва, адже якісне насіння є запорукою отримання високих врожаїв. За рахунок застосування високоякісного посівного матеріалу рівень урожайності зернових може підвищитися на 25-30%. Протруєння дає змогу знешкодити збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал, послаблює негативний вплив пошкоджень та травмування на якість посівного матеріалу; стимулює ріст і розвиток рослин у результаті дії препаратів на деякі фізіологічні процеси в проростаючому насінні, й таким чином покращує перезимівлю озимих культур.

Шкідники та хвороби озимого ріпаку

Від умов зростання і розвитку рослин озимого ріпаку¹⁰ під час осінньої вегетації та перезимівлі залежить наскільки добрий врожай господар отримає влітку. Втрати посівів озимого ріпаку можуть залежати як від помилок фермера (неправильний вибір гібридів, засобів захисту) так і від незалежних від фермера чинників (відсутність опадів у період появи сходів, вимерзання рослин, низькі температури повітря без снігового покриву, вимокання рослин). Відомо, що близько 80% майбутнього врожаю озимого ріпаку визначається ступенем його розвитку до відходу в зиму, і особлива роль тут відводиться системі захисту рослин від шкідників, збудників хвороб і бур’янів (через забур’яненість посівів середні втрати врожаю насіння ріпаку досягають 15% і більше). Ця культура особливо гостро потребує дотримання технології під час сівби та вирощування, а також дуже залежна від погодних умов у стартовий період вегетації, у період зимового спокою та навесні.

Шкідники¹¹: посіви ріпаку за сухої сонячної погоди і температури вище +15° С заселятимуться та пошкоджуватимуться хрестоцвітими блішками. Особливо небезпечними вони будуть на нетоксикованих сходах, які в разі високої чисельності можуть повністю знищити протягом одного дня. Осередки підвищеної чисельності та шкідливості можуть створити гусениці підгризаючих та листогризучих совок (озимої, окличної, совки-гамми, капустяної), біланів, ріпакового пильщика. Проти заселення озимого ріпаку ріпаковим пильщиком, листоїдом, біланами за перевищення ЕПШ 3 екз/кв. м ріпакового пильщика і листоїда, 2 екз гусениць капустяного білана і совок посіви у фазі 2-4 листків – утворення розетки обприскують Децис Профі 25 WG, ВГ-0,07 л/га, Коннектом 112, 5SC.RC. 0.4-0.5 л/га, Мавріком ЕВ 0,2-0,3 л/га, тощо.

Хвороби¹¹: під час утворення 4-5 листків культури та проявлення ознак пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, сірої гнилі, посіви обприскують Містік Супер к.е. 1,0 кг/га, Ридомілом Голд МЦ в.г., 2,5 кг/га, Тілмор 240 ЕС, КЕ 0,75-1 л/га, Фолікур 250 EW.EB 1 л/га та інші. З метою запобігання переростання та покращення перезимівлі ріпаку у фазі 4-6 листків культури проводять інгібування росту листя шляхом обприскування Карамбою в.р. 0,75-1,25 л/га, Тілмором 240EС. КЕ 0.75-1 л/га, Фолікуром 250EW. EB.1 л/га та іншими препаратами згідно «Переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні».

Шкідники та хвороби соняшника

У вересні місяці на посівах соняшнику розвиваються такі хвороби: біла та сіра гнилі, пероноспороз, фомоз, іржа та альтернаріоз. При сприятливих погодних умовах соняшник в значній мірі буде уражатися цими хворобами.

Шкідники та хвороби капусти

У вересні на посівах капусти будуть шкодити капустяна совка, городня совка, хрестоцвіті блішки, попелиці.

У вересні рослини капусти будуть продовжувати уражуватися судинним та слизистим бактеріозами, фомозом, пероноспорозом. Інтенсивність розвитку хвороб буде залежати від погодних умов вересня (дощі, тумани) та ступеню пошкодження рослин комахами.