День Збройних Сил України, який відзначається 6 грудня, сьогодні має особливе значення. У час, коли країна протистоїть масштабній агресії, українські військові є гарантом свободи, незалежності та безпеки. Цей день – не тільки нагода висловити вдячність професійним захисникам, а й згадати колег, які долучилися до лав Збройних Сил України.

Сучасна армія України – це приклад мужності, згуртованості й патріотизму. Вони захищають не тільки нашу землю, а й цінності, що об'єднують народ. Пам'ять про їхній героїзм мотивує кожного долучатися до спільної справи – зміцнення держави.

У часі найбільших випробувань нація показує свою справжню силу. Україна, зіткнувшись із військовою агресією російської федерації, побачила, як її найкращі спеціалісти – чоловіки й жінки, які були опорою їхніх професійних сфер, залишили свої звичні робочі місця, щоб стати на захист країни. Їхній приклад є свідченням того, що патріотизм і професіоналізм нерозривно пов'язані.

Фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області також є прикладом мужності.

Як зазначила керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області Ріта Холоденко, вітаючи захисників зі святом: «Великим прикладом, який викликає повагу та гордість є те, що об'єднало цих людей: вони не чекали, поки хтось інший зробить перший крок. Вони стали прикладом для інших, показавши, що професіоналізм і патріотизм – це дві сторони однієї медалі. Їхня робота, як у мирний час, так і під час війни, приносити користь Україні та наближати той день, коли кожен може працювати під мирним небом».

Ця розповідь – лише частинка великої історії героїзму наших колег, які змінили свої звичні інструменти праці на зброю, але залишилися незмінними у вірі у перемогу.

Ярослав

Ярослав працює водієм у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Луганській області. Для багатьох він був незамінною людиною – вчасний, важливий, завжди готовий допомогти. Коли почалася війна, Ярослав одразу зрозумів, що його досвід може стати у пригоді. Він вирішив стати частиною Збройних сил України, де його навички водіння стали критично важливими для перемоги.

“Я просто роблю те, що вмію найкраще, – каже Ярослав. Якщо моя робота допоможе рятувати життя громадян або наближати перемогу, я на своєму місці”.

Юлія

Коли країна опинилася у стані війни, Юлія вирішила, що її знання та досвід можуть бути корисними на передовій. Вона добровільно долучилася до військової медицини. На фронті її робота стала не менш важливою ніж в тилу.

«Юлія завжди була лідером, – згадують її колеги. Дивлячись на неї, ми розуміємо: Жінки – не слабка ланка».

Марк

Марк працює провідним спеціалістом у відділі карантину рослин управління фітосанітарної безпеки. Його завданням було запобігання поширенню шкідників та захисту рослинного світу України. Він захоплювався своєю роботою, часто виїжджав на місцевість для перевірок.

З початком війни Марк прийняв рішення долучитися до оборони України. Його вміння аналізувати інформацію, зосереджуватися на деталях і швидко ухвалювати рішення допомогло йому і на фронті.

«Марк завжди ставив на перше місце захист, – каже його колега Ігор.  До війни це були рослини, а зараз – наша земля й люди”.

Олександр

Олександр, головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна, завжди дбав про продовольчу безпеку України. З початком війни він змінив звичну роботу на службу в ЗСУ. Його важливість і відповідальність стали в пригоді на фронті, де він боронить майбутнє своєї країни.

Тож, колеги пишаються своїми героями і підтримують їх.

Разом до перемоги!