Епізоотична ситуація щодо розповсюдження  африканської чуми свиней  територією України залишається вкрай складною.

Біобезпека одного конкретного свиногосподарства – це не тільки безпека епізоотичної ситуації утваринництві, а й продовольча безпека всієї держави. Тому заходам біобезпеки слід постійно приділяти увагу.

Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області  надає основні складові, які становлять комплекс заходів із профілактики та боротьби з небезпечними інфекційними захворюваннями, серед яких африканська чума свиней (АЧС), що сьогодні становить найбільшу загрозу для виробників свинини.

За теперішньої небезпечної ситуації через поширення АЧС для свиногосподарств доцільним є дотримання карантинної 3-кілометрової зони (відстань від населених пунктів), закритий тип роботи господарств та встановлення подвійного периметра безпеки. Останній складається із основного дезбар’єра (для транспорту внутрішнього периметра) і додаткового (для кормовозів, із обладнанням рампи для перевантаження тварин). Рампи можна встановлювати на межі з парканом навколо території ферми, або на ділянці подвійного дезбар’єра (між основним та додатковим). Це дає змогу проводити якісну обробку деззасобами і коліс транспорту, і самих рамп та іншого обладнання, яке може бути потенційним переносником особливо небезпечних збудників.

Що ж стосується обмеження 3-кілометровою зоною, мається на увазі відстань від будь-яких населених пунктів, навіть присадибних господарств, а тим паче, якщо в сусідньому з господарством селі є мисливці, які полюють на диких кабанів.

Вхід на територію комплексу – виключно через санпропускник. Також робітникам має бути надана можливість повністю перевдягтись у робочий одяг та змінити взуття. Інколи краще змінювати взуття на території ферми двічі – між брудними та чистими зонами. Часто через таку маленьку дрібничку, як розмір дезкилимка, застосування останнього може втратити свою ефективність: якщо розмір килимка замалий, робітники, переходячи між відділками, просто переступатимуть через нього. І виходить, що деззасіб витрачається, та при цьому належний рівень біобезпеки не підтримується. Тому обов’язково слід звертати увагу на розміри та розташування дезкилимків, аби у працівників не було можливості обійти або переступити через них.

Біобезпека – це не тільки дотримання гігієни задля убезпечення господарства від загрози потрапляння АЧС, незайвим буде нагадувати працівникам свиноферм про заборону принесення харчових продуктів зі свинини на територію ферми. Адже збудник АЧС у заморожених тушах свиней може зберігатися, за деякими даними, і декілька років. Тому не варто ризикувати, а ліпше налагодити систему харчування на комплексі.

Боротьбу з гризунами слід проводити як на території ферми, так і по зовнішньому її периметру. Адже саме контроль стану зовнішнього периметра в наших господарствах часто залишається поза увагою. Хоча закордоном фермери регулярно оглядають територію, інколи аж до 500 м за периметром, і розкладають таблетки або інші дератизаційні засоби. Боротьбу з гризунами варто проводити і на території кормоцехів, сховищ та прилеглих територіях.

Також не слід забувати й про те, що мухи можуть розносити не лише збудників «африканки», а й інших небезпечних хвороб. Тому не зайвим буде встановити на вікнах свинарників москітні сітки.

Відомо багато випадків, коли дикі птахи заносили у господарство пташину віспу. На неї свині також хворіють, і хоча перебіг захворювання легший, та все одно імунітет тварин це послаблює. Особливо страждають від неї поросята на дорощуванні. Тому птахам, зокрема голубам, немає місця на території свинокомплексу.

Корми тваринного походження. За деякими даними, одним із джерел, через яке в Україну потрапив збудник ЕДС, була суха кров або плазма крові, яка останніми роками набула значного поширення у виробництві кормів. На жаль, випадки захворювання ЕДС фіксують ще й понині, тому господарствам доцільно з великою обережністю застосовувати такі корми. Щодо зернових – сушіння за високих температур та екструдування зерна значною мірою сприяють зменшенню вірусного й бактеріального тиску і знищенню деяких грибних діаспор у кормовому зерні.

Приміщення для карантинування тварин ліпше розташовувати на відстані 3 км від основних виробничих приміщень. Адже сам карантин запроваджують для того, щоб за допомогою досліджень впевнитися у статусі здоров’я завезених тварин. Якщо ж виникає небезпека потрапляння з ними будь-якого збудника, завдяки далекій відстані від основного стада можна уникнути його поширення на господарстві. Зважаючина теперішню ситуацію з АЧС Міжнародне епіозоотичне бюро рекомендує витримувати мінімум 40 днів карантину для новоприбулих тварин.

Також ліпше зменшити, наскільки це можливо, кількість господарств – постачальників племінних тварин. Зрозуміло, що на території карантиннику має бути облаштований власний дезбар’єр і окрема система гноєвидалення.

Та основою профілактики й ветеринарного благополуччя у свиногосподарстві є дотримання принципу «вільно-зайнято» на всіх відділеннях комплексу.

Дезінфекцію приміщень слід проводити за принципом «вільно-зайнято», а якщо тварин переміщують секторами, то ті приміщення, де перебували тварини, дезінфікують в день переведення. Самих тварин також миють із використанням відповідних деззасобів (дезінфекційний душ) або проводять через ванни із дезрозчинами.

Після опоросу в станках роблять часткову дезінфекцію – зачищають потенційно небезпечні місця (біля свиноматки, де були навколоплідні води, у проходах тощо).

Під час утримання підсисних свиноматок із 1-го по 10-й день опоросу проводять суху дезінфекцію гнізда поросят: самих тварин натирають сухим препаратом (на основі глини з хлораміном або йодом) і насипають його під лампи. Задля економії загальну дезінфекцію можна проводити перші 3 дні, а до 10-го – підсипати дезінфектант лише у проблемні гнізда.

Аби уникнути синдрому після відлучного мультисистемного виснаження у поросят на відлученні дезінфекцію ліпше проводити у присутності тварин за 1–2 дні до відлучення. Якщо поросят переводять у цех дорощування, знизити мікробіальний тиск можна простою дезінфекцією за їхньої присутності на 1–5-й день переведення і 1–2 дні кожного наступного тижня.

До та після переведення тварин у цех відгодівлі найліпше проводити подвійну дезінфекцію приміщень.

Перед тим як проводити щеплення поголів’я, у господарстві слід зробити моніторинг на найчастіші й імовірні інфекції та визначити доцільність цього заходу для кожного відділення, а саму вакцинацію тварин провести після дегельмінтизації. Ремонтних свинок від колібактеріозу вакцинують двічі, а основних свиноматок – один раз. Якщо в регіоні існує загроза захворювання на бешиху, ліпше зробити вакцинацію поросятам на дорощуванні на 75-й день, а не чекати до 3-місячного віку. Якщо в господарстві утримують кнурів-плідників, вакцинацію проти КЧС їм проводять один раз на рік, а проти бешихи  двічі.

У перші три дні життя новонароджених поросят слід мінімізувати вплив будь-яких стресових чинників. Адже тварини у цей час мають активно споживати молозиво аби виробити колостральний імунітет. Тож деякі господарства намагаються проводити такі маніпуляції, як ін’єкції заліза, обрізання хвостів або притуплення кликів у перші 3–5 днів після народження поросят. Найліпше об’єднати деякі процедури і виконати їх в один день: наприклад, ін’єкції заліза й кастрація.

Часто у господарствах не проводять вибракування ослаблених поросят на дорощуванні. Однак такі тварини через своє слабке здоров’я мають часті прояви дизентерії та є носіями різних інфекцій.

У кожному господарстві варто раціонально підходити до розробки схем та протоколів будь-яких заходів із профілактики захворювань. Щороку або раз на два роки їх слід аналізувати та обновляти.

Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.

Що мають знати власники тварин про АЧС:

• ознаки хвороби розвиваються дуже швидко;
• хвороба надзвичайно заразна, може передаватися від однієї сприйнятливої тварини до іншої;
• при захворюванні тварин змінюється їх поведінка та клінічний стан;
• на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування;
• хворіють як домашні, так і дикі свині будь-якого віку.

Як відбувається зараження свиней:

• шляхом безпосереднього контакту;
• опосередковано: через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мух та обслуговуючий персонал; при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у домогосподарство приватного сектору необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• утримуйте свиней в приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;
• не здійснюйте утримання свиней в літніх таборах;
• не утримуйте в одному приміщенні зі свинями інших тварин чи птицю, особливо, якщо вони виходять на двір;
• не дозволяйте відвідувати господарство стороннім особам;
• не забивайте хворих свиней та не переробляйте туші захворілих тварин;
• не купуйте тварин та продукції з них у місцях стихійної торгівлі;
• догляд за тваринами здійснюйте лише у змінному спецодязі та спецвзутті, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;
• не згодовуйте свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;
• щодня оглядайте свиней. При виявленні клінічних ознак захворювання або при загибелі свиней негайно повідомляйте спеціаліста найближчої державної установи ветеринарної медицини;
• обов’язково забезпечуйте доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення необхідних ветеринарно-профілактичних заходів.

Пам’ятайте: лише суворе дотримання цих вимог дасть можливість уникати виникнення захворювання свиней та значних економічних збитків.

Прохання до всіх власників свиней  бути обережними в своїх діях, а при підозрі на любе захворювання, що супроводжується швидкою захворюваністю, розповсюдженням та загибеллю свиней, також у разі виявлення будь яких змін у поведінці свійських свиней або ознак захворювання тварин негайно повідомляти працівників Держпродспоживслужби.