Трапляється, що в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар і він розбивається чи пошкоджується.
Закон України «Про захист прав споживачів» у таких ситуаціях захищає покупця (споживача).
Згідно зі ст. 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин.
Відповідно до ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові/магазинові, а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий/зіпсований товар, оскільки він ще не придбав його.
Якщо працівники закладу наполягають, щоб покупець сплатив за розбитий/пошкоджений товар, то покупцеві необхідно вимагати від адміністрації магазину скласти акт про нанесення шкоди свого майна та надати факти, які доводять вину покупця.
Звертаємо увагу на те, що вину покупця, а також чи повинен він платити за розбитий/пошкоджений товар, може встановити тільки суд. А отже, покупець має пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
Додатково нагадуємо про п. 1, 4 і 5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. Крім того, як агресивні, забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.
З огляду на зазначене рекомендуємо суб’єктам господарювання врахувати можливі ризики пошкодження товару при його розкладці, покупцям бути обережними, а при виникненні спірних ситуацій викликати поліцію.