Лучний метелик – багатоїдний шкідник, гусениці якого пошкоджують майже всі дводольні польові та овочеві культури із злакових – переважно кукурудзу, (сходи та качани), просо, сорго, восени – сходи озимих культур, деревні та кущові насадження, виноградники тощо. Це один із широко розповсюджених і найнебезпечніших шкідник сільськогосподарських є культур. Висока плодючість, багатоїдність, періодичність спалахів масового розмноження і здатність до міграцій уможливлює нанесення ним відчутних втрат врожаїв на значних площах. Улюблені кормові рослини: з бур’янів – лобода, берізка, полин; з культурних рослин – буряки, соняшник, бобові.

У поточному році виліт метелика спостерігався у першій половині травня. Відбувається він звичайно при температурі понад +15° С і сумі ефективних температур (більше +10° С) – близько 80° С. Масовий літ проходить при середньодобовій температурі вище +17-18° С, коли СЕТ становить 150-200° С. За сприятливих умов (температура вище 20° С, наявність опадів, роси та квітучих рослин) метелики досягнувши статевої зрілості, спарюються і через 4-7 днів після вильоту з коконів відкладають яйця. Літ метеликів буває раптовий і дружній в роки з теплою та ранньою весною, або, навпаки, розтягнутий – з холодною і затяжною, літ може тривати 15-45 днів. Найбільшу активність лучний метелик проявляє вночі при температурі +20-25° С, в цей час відбуваються їх перельоти, спарювання та відкладання яєць.

Метелик у розмаху крил 18-27 мм, передні крила від сірувато-коричневих до оливково-бурих, з темно-бурими та жовтуватими плямами та блідо-жовтою перев’яззю вздовж зовнішнього краю. Задні крила сірі, з двома блідо-бурими перев’яззями вздовж зовнішнього краю. В стані спокою крила складені плоским трикутником.

Гусениця довжиною до 35 мм, зеленувато-сіра, з темними смугами вздовж спини і по боках. Голова чорна, з світлим рисунком; тіло вкрите чорнуватими щетинконосними горбочками. Яйце молочно-біле з перламутровим блиском, довжиною 0,8-1 мм, в поперечнику 0,4-0,5 мм. Линяють гусениці 4 рази і мають 5 віків, особини кожного віку різняться за шириною голови і довжиною тіла. Гусениці молодших віків (І і ІІ) живляться переважно на бур’янах, з ІІІ віку можуть переходити на культурні рослини, особливо, якщо бур’янів мало. Раціон гусениць складається з будь-яких наземних частин рослин, на яких вони розселяються. Коли гусениці повністю знищують одну рослину, вони переповзають на нову. Гусениці цього шкідника відрізняються великою рухливістю, вони здатні подолати близько 60 метрів всього за годину.

Велике значення в обмеженні чисельності популяцій метелика мають ентомофаги: в яйцях паразитують трихограми; в гусеницях – личинки паразитичних перетинчастокрилих та мух тахін, також значно знижують чисельність шкідника хижі комахи (туруни), комахоїдні птахи, грибні та бактеріальні хвороби.

Заходи захисту:

• глибока оранка ділянок, заселених зимуючими гусеницями;
• знищення бур’янів на полях, узбіччях доріг та інших місцях, що зменшує кількість місць зручних для відкладання яєць;
• культивація міжрядь просапних культур і парів в період яйцекладки та відродження гусениць І віку, що спричиняє їх загибель;
• повторна культивація міжрядь в період заляльковування гусениць першого покоління, що призводить до загибелі лялечок;
• висів просапних культур в оптимально ранні строки, що суттєво знижує пошкодженість рослин;
• за наявності на посівах просапних культур більш ніж 10 кладок яєць на 1 м² – випуск трихограми (30 тис. особин на 1 га і повторно через 5-7 днів);
• в період розвитку гусениць за наявності на посівах 5-10, а в другій половині вегетації більше 10-20 гусениць на 1 м² – обприскування посівів дозволеними та рекомендованими інсектицидами згідно «Переліку…».

При роботі з засобами захисту рослин необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог!

Обов’язково попереджуйте про час і місце обробітку голів сільських і селищних рад та пасічників!