Хвороба Лайма (також відома, як бореліоз, Лайм-бореліоз, системний кліщовий бореліоз) – це природно-осередкова інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яку спричинюють бактерії роду Borrelia. Хворобу передають кліщі.

Хвороба названа на честь міста Олд-Лайм (штат Коннектикут), де було зареєстровано цілий ряд випадків у 1975 році, хоча клінічні особливості хвороби були описані в Європі ще у 1909 році. Випадки хвороби Лайма зареєстровано на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Початок хвороби Лайма нічим не відрізняється від звичайної застуди. Хворого лихоманить, у нього підвищується температура, болить горло і тече з носа. Людина починає лікувати грип. Згодом хвороба переходить у серйознішу стадію, вражає нервову систему, серце, нирки, печінку, суглоби. Коли з’являються перші ускладнення, хворий звертається до кардіологів, ревматологів, дерматологів. А ось навідатися до інфекціоністів більшості навіть на думку не спадає. Тим паче, що, оскільки під час укусу кліщ виділяє своєрідне знеболювальне, відчути його можна не завжди.

Специфічна профілактика хвороби Лайма в даний час не розроблена. Заходи неспецифічної профілактики аналогічні таким при кліщовому енцефаліті.

Захворювання лікується антибіотиками. Якщо лікування хвороби Лайма (бореліозу) на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, що призводить до тривалої непрацездатності та інвалідності.

Найкращий спосіб боротьби із захворюваннями, як відомо, –профілактика. Тому перед походом до лісу або парку максимально закривайте тіло, використовуйте спеціальні аерозолі для відлякування кліщів. Для своєчасного виявлення кліщів необхідно кожні дві години в лісі та після виходу з нього проводити само та взаємообстеження.

Кліщі активізуються в лісах і міських парках з травня по вересень. Саме з приходом теплих днів голодні кліщі починають полювання на людей. У сухі і жаркі дні вони злегка послаблюють свою активність, а ось коли на вулиці волога і похмура погода, йдуть в атаку.

Кліщі дуже малі в розмірах – вони схожі на веснянки, родимки або плямочки бруду. Живуть кліщі не на деревах, як прийнято вважати, а на кущах та у високій траві.

Щоб уберегтися від укусу кліща, одягайте світлий одяг (на ньому краще видно кліщів) з довгими рукавами і капюшоном, штани заправляйте в шкарпетки. Якщо капюшона немає, надіньте головний убір.

Кліщ довго шукає місце для укусу (присмоктується до тіла протягом приблизно двох годин), тому регулярно оглядайте свій одяг і періодично проводьте ретельну перевірку, звертаючи особливу увагу на наступні частини тіла: шию, пахви, пахову область, вушні раковини – у цих місцях шкіра особливо ніжна і тонка, й кліщ найчастіше присмоктується саме там. Душ змиє кліщів, які ще не присмокталися.

Після потрапляння на шкіру кліщ присмоктується і смокче кров (при цьому збудники енцефаліту чи бореліозу проникають у кров людини, якщо вони були в кліща). Через деякий час паразит безслідно відпадає.

Не кожен кліщ містить в собі вірус: в середньому з 10 тільки 1-2 є заразними, але за зовнішнім виглядом вони не відрізняються.

Якщо кліщ все-таки вчепився, краще видаліть його в лікувальному закладі. Адже інфікування може статися через неправильне видалення паразита, коли його ненароком причавити. Вдаватися до самопорятунку можна лише у крайньому разі.

Кліща видаляйте пінцетом із тупими чи заокругленими кінцями. Перед цим шкіру обробіть будь-яким антисептиком. Необхідно захопити кліща пінцетом якомога ближче до шкіри і обережно тягнути його вертикально вгору. Після цього шкіру повторно змастіть антисептиком.

Якщо немає пінцета, можна витягти кліща руками, одягнувши гумові рукавички, або захистивши пальці бинтом. Після цього обов’язково помийте руки з милом або обробіть антисептиком.

Якщо немає інструментів, то можна видалити кліща петлею із грубої нитки. При цьому кліщ захоплюється якомога ближче до шкіри і акуратно витягується.

Видалення кліща необхідно проводити з обережністю, не здавлюючи його тіло, оскільки при цьому можливе видавлювання вмісту кліща разом із збудниками хвороб в ранку. Важливо не розірвати кліща при видаленні – залишена в шкірі частина може викликати запалення і нагноєння.

Якщо при витяганні кліща відірвалася його головка, яка має вигляд чорної крапки, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють головку стерильною голкою (попередньо простерилізованою на вогні), так, як ви видаляєте звичайну скалку.

Після того, як ви витягли кліща, варто відвідати інфекціоніста. Але якщо такої можливості немає, треба спостерігати за місцем укусу протягом трьох тижнів. Якщо з’явилася кільцеподібна еритема – слід одразу ж звернутися до лікаря. Кільцеподібна еритема – типовий первинний прояв бореліозної інфекції. Це почервоніння шкіри, яке з’являється навколо місця укусу кліща і поширюється від нього у вигляді кола, діаметром щонайменше 4–5 см. Чітко навколо місця укусу. Якщо ви помітили щось схоже, але в іншому місці, слід також звернутися до інфекціоніста. Вас міг вкусити інший кліщ, ви просто цього не помітили.

Будьте здорові!