Оперативні новини

18.01.2019

В Марківському та Міловському районах проведена нарада з питань бджільництва

Марківському та в Міловському районах відповідно, на виконання наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03.01.2019 № 6 «Про організацію та проведення нарад з питань бджільництва»

18.01.2019

В великій залі Сватівської районної державної адміністрації було проведено нараду з бджолярами району

На виконання наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03.01.2019 № 6 «Про організацію та проведення нарад з питань бджільництва», з метою запобігання випадків масових отруєнь бджіл при проведенні весняно-польових робіт з використанням агрохімікатів та безпечного застосування засобів захисту рослин

18.01.2019

В Станично-Луганському районі проведена нарада щодо питань з вимог дотримання законодавства у галузі бджільництва

17 січня 2019 року у залі засідань Станично-Луганської РДА відбулася нарада у галузі бджільництва за участі бджолярів району, представників райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, голови спілки бджолярів, представників Держпродспоживслужби району.

18.01.2019

Проведено спільний захід з питань захисту споживачів на ринку м. Сєвєродонецьк

На виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 983-р

Корисні чи шкідливі ГМО

ГМО – генетично модифікований організм – це будь-який живий організм, що володіє новою комбінацією генетичного матеріалу, отриманої завдяки сучасній біотехнології. Генна інженерія з’явилась у 1972 році як новий напрямок у молекулярній біології. ГМО являють собою, як правило, трансгенні рослини, з яких потім виготовляють продукти харчування. У рослин з транс генною структурою штучним шляхом змінений природний набір генів. Найчастіше виробники здійснюють штучну заміну генів для того, щоб рослина набула деякі корисні властивості, наприклад, врожайність, морозостійкість, калорійність.

У 1996 році вперше було розпочато комерційне використання генетично модифікованих рослин. Багато вчених бачать у генній інженерії спосіб розв’язання глобальної продовольчої проблеми, особливо в країнах, що розвиваються. ГМО – справжній прорив у справі забезпечення продуктами харчування зростаюче населення планети і це головний аргумент прихильників поширення трансгенів. Крім того, на можливості природи впливає й зміна клімату, пов’язана з глобальним потеплінням, а ГМ-продукти малочутливі до природних змін і шкідників. За допомогою нових біотехнологій можна також одержувати дешеві ліки.

Зі зростанням генетичної різноманітності, можливо, збільшиться й стійкість нових видів до різних хвороб, до змін середовища проживання. І все таки широке застосування генетично модифікованих продуктів небезпечне для здоров’я людини, оскільки ще не з’ясовано їх вплив на здоров’я теперішнього і майбутніх поколінь, а також і на навколишнє природне середовище. На політичному рівні розуміння важливості біорозмаїття визріло в 1992 році, коли в Ріо-де-Жанейро більшість країн світу підписали Конвенцію про біологічну різноманітність, частиною якої є єдиний міжнародний документ з регулювання ринку ГМО у світі – Картахенський протокол по біологічній безпеці. Його основна мета – встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біорізноманіття, з урахуванням ризиків для здоров’я людини. Про можливу шкоду ГМ-продуктів уперше було заявлено у 2000 році.

Тоді була опублікована заява вчених світу про небезпеку генної інженерії. В Євросоюзі був заборонений продаж ГМО з використанням генів стійких до антибіотиків. Зважаючи на це у 2002 році Верховна Рада України прийняла закон «Про приєднання до Картахенського протоколу». Постановою КМУ «Про внесення змін до Положення про Державну службу охорони прав на сорти рослин № 301 від 20.05.2005» проведення експертизи сортів рослин на наявність генетично модифікованих організмів, у тому числі під час Сертифікації сортів рослин, які ввозять або вивозять, було віднесено до компетенції цього органу. На міжнародній конференції, присвяченій темі ГМО, експерти Всеукраїнської екологічної ліги виразили думку, що несанкціоноване поширення таких продуктів – небезпечний експеримент над населенням і ґрунтами України.

Голова Держпродспоживслужби на нараді з представниками українського насіннєвого бізнесу акцентували увагу на необхідності запровадження механізму відстеження, поширення генетично модифікованих сільськогосподарських рослин та маркування харчової продукції, яка містить ГМО. В Україні заборонено вирощувати генетично модифіковані рослини, але можна одержати дозвіл на польові випробування ГМ-рослин. Щодо чинного законодавства України, то у законі «Про захист прав споживачів» є положення про те, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) і ця інформація повинна містити крім назви товару, ціни, дати виготовлення та інше, ще й позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товару. У світі по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни де широко культивують і використовують ГМ-культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, США.

Є такі , що максимально обмежують поширення транс генів. Більшість країн Євросоюзу категорично обмежує ввезення та використання ГМО. Від генетично модифікованої продукції відмовилося понад 130 країн світу. З теоретичної точки зору генетично модифіковані організми – це організми у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений неможливим у природі способом. ГМО можуть містити фрагменти ДНК будь-яких інших живих організмів.

Метою одержання генетично змінених організмів є поліпшення корисних характеристик вихідного організму-донора (стійкість до шкідників, морозостійкість, урожайність, калорійність та ін.) для зниження собівартості продукції. У результаті зараз існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посухи пшениця, в яку вживлено ген скорпіона, помідори з генами морської камбали та інше. Основні ризики використання ГМО. Агротехнічні ризики. Практичне використання методів генної інженерії є найпоширенішим у сільськогосподарському рослинництві.

Серед ГМ-рослин, які широко вирощують у світі соя, кукурудза, ріпак. У деяких країнах дозволено вирощувати транс генні помідори, картоплю, рис, кабачок. Сьогодні дуже поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів. «Нечутливість» до гербіцидів дає можливість певній рослині бути невразливою до доз хімікатів смертельних стосовно інших рослин. Внаслідок цього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто бур’янів, а культури, стійкі до гербіциду виживають.

Стійкість рослини проявляється до конкретного типу гербіциду. Наприклад відома транснаціональна біотехнологічна корпорація «Монсанто» випускає гербіцид «Раундап» та стійкі до нього генетично модифіковані сою та кукурудзу. Прикладом ГМ-рослин стійких до шкідників, зокрема колорадського жука, є картопля. Крім того, вирощування культур, стійких до гербіцидів, призведе до збільшення використання гербіцидів на полях. Відповідно, більше її потрапить в їжу і навколишнє середовище, що збільшує ризик захворювання на рак, алергії та інші хвороби.

Стійкість до вірусів рослина набуває завдяки вбудованому гену, взятому з того ж самого вірусу. Екологічні ризики. Найважливіший екологічний аспект застосування ГМО та їх вплив на біорізноманіття. Генна інженерія вміє програмувати нездатність трансгенного організму до репродукції – така технологія називається «термінатор». Проте контролювати поширення ГМ-рослин досить важко.

Потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення. Рослини, які були модифіковані як стійкі до гербіцидів, можуть передавати свої нові властивості диким родичам. Це може призвести до появи «супер бур’янів». Пилок рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів і передаючи їм свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ-матеріал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих організмів), потрапляє у ґрунт і споживається тваринами і рослинами.

Відомо, що деякі ГМ-культури отруйні не лише для «своїх» шкідників, а й для інших комах. До того ж, комахи-шкідники, швидше за все, почнуть адаптуватися перед загрозою вимирання. Математична модель поведінки ГМО-популяції в природних умовах передбачає дві стадії: витіснення вихідної форми, а потім вимирання і самого транс генного угруповання під тиском стабілізуючого добору. Отже, будь-які сценарії поширення ГМО в біосфері, не є позитивними. Звичайно «хімії» у нашому житті вистачає й без ГМО.

Починаючи від пестицидів для рослин, антибіотиків або преміксів для тварин, закінчуючи різними харчовими добавками, консервантами й іншим. Але ще жодній з цих речовин не приписували можливості змінювати генотип людини. Тобто невідомо, якими будуть наступні покоління тих, хто сьогодні перебуває у репродуктивному віці й харчується трансгенами. Висновки вчених далекі від оптимістичних: благі наміри нагодувати величезну кількість людей не виправдовують засобів, якими це робиться. А саме і пропонується їжа, що впливає на генотип людини і її здоров’я.

Вплив на організм людини досконало не вивчений, тому неможливо з впевненістю зазначити користь чи шкоду даних організмів, адже тільки якщо у третього покоління споживачів не з’являться зміни на генетичному рівні, можна з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і є вирішенням продовольчої проблеми планети. А поки ця проблема досконально не вивчена, кожна людина має право сама визначати чи вживати їжу, яка містить ГМО чи ні, а для цього необхідно надати кожному можливість бути обізнаним про наявність ГМО в тій або іншій продукції. Вони повинні бути відповідно позначені і люди повинні мати право вибору цих продуктів: купувати чи не купувати. Відсутність інформації про розповсюдження ГМО, призводить до низького рівня усвідомлення проблеми населенням.


Головне управління
Держпродспоживслужби
в Луганській області

Ми у Facebook

Електронне звернення

Адреса

93405, Луганська обл.,
м. Сєвєродонецьк,
вул. Пивоварова, 2

Графік роботи

Понеділок-Четвер 8:00-17:00
П'ятниця 8:00-15:45

Контакти

(06452) 6-80-15
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Цілодобова гаряча лінія

044 364 77 80
050 230 04 28

Урядова гаряча лінія

1545