Основні шкідники та хвороби гороху
В Україні горох є найпоширенішою урожайною зернобобовою культурою – джерелом рослинного білка. Під горохом у Луганській області у 2018 році було зайнято 5,4 тис. га.
Горох дозріває рано – в першій половині липня. Тому, в залежності від часу його збирання, в ґрунті накопичується достатня кількість вологи для сівби озимої пшениці. Порівняно короткий вегетаційний період та спроможність накопичення азоту в ґрунті за рахунок засвоєння його з повітря бульбочковими бактеріями визначають горох, як один із кращих попередників озимих культур. Урожайність пшениці озимої після нього така ж, як і після чорного пару, а в деяких випадках навіть перевищує.
Горох не терпить монокультури. Непридатні в якості попередника для нього соняшник, багаторічні бобові і злакові трави, зернобобові культури, однорічні трави з бобовим компонентом.
Рослини гороху на всьому етапі росту та розвитку піддаються негативному впливу шкідливих організмів і хвороб. Для отримання хорошої врожайності і високої якості продукції важливо застосовувати комплексну систему захисту посівів.
Шкідники та хвороби гороху
Одними з найбільших шкідників для врожаю гороху є жуки бульбочкових довгоносиків, які пошкоджують точку росту і листя, що призводить до загибелі всієї рослини.
Горохова зернівка – найнебезпечніший шкідник гороху. Жуки з’являються на посівах гороху на початку цвітіння, живляться пилком квітів. Яйцекладка проходить від початку утворення бобів до їх повного розвитку. Живлення личинки проходить в середині зернівки, що призводить до втрати схожості, а також якості як продовольчої культури. Розповсюдженню зернівки на посівах гороху сприяють посушливі та жаркі весна і літо та тепла зима. Якщо не проводити із шкідником постійної боротьби він може завдавати шкоди на значних площах.
На початку цвітіння з’являються на посівах гороху метелики горохової плодожерки. Пошкодження завдають гусениці в середині бобів. Із кількох гусениць, які проникли в біб, залишається тільки одна, решта гине. Гусениця живиться 2,5-3 тижні, обгризаючи зерна зовсім або частково, після чого покидає біб через проїдений отвір і спускається на землю, де в поверхневому шарі плете кокон, в якому зимує. Внаслідок пошкоджень зменшується врожай, погіршуються харчові якості гороху через засмічення його екскрементами та личинковими шкірками і знижується схожість насіння. У деякі роки пошкоджується до 50% бобів гороху.
Горохова попелиця – сисна комаха з ряду рівнокрилих. Поширена всюди. На горосі попелиця оселяється на верхніх частинах рослин і пошкоджує листки, ніжні стебла, суцвіття, плоди. Пошкоджені листки набирають виродливої форми і навіть висихають, пагони перестають рости і викривлюються, боби недорозвиваються або в них утворюється менше зерен і до того ж легших. У роки масового розмноження горохової попелиці різко знижується врожай гороху.
Значної шкоди урожаю гороху можуть нанести захворювання – аскохітоз, фузаріоз, іржа, борошниста роса та інші. Уражене аскохітозом насіння гороху втрачає схожість та може призвести до сильного зріджування посівів.
Рекомендована система захисту
Передпосівна обробка насіння препаратами дозволеними «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» (Максим XL, Вітавакс 200 ФФ) проти кореневих гнилей, аскохітозу, пероноспорозу, іржі, пліснявіння. Сівба в оптимальні строки за температури ґрунту 2-4° С.
При появі сходів проти бульбочкових довгоносиків необхідно провести знищення кірки, культивацію міжрядь, обприскування посівів дозволеними «Переліком …» інсектицидами (ЕПШ 10-15 жуків на кв м).
В період бутонізації та на початку цвітіння проти горохового зерноїда (ЕПШ 2-3 жука на 10 помахів сачка), горохової попелиці, горохового трипсу, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки, аскохітозу, пероноспорозу, іржі, гнилі (за перших ознак захворювання) обробляють посіви дозволеними інсектицидами та фунгіцидами. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
За 14 днів до збору врожаю проводять десикація посівів, що має значний вплив на шкідників та хвороби.
