Не встигли українці оговтатися від спалаху кору, як в суспільстві заговорили про нову загрозу – дифтерію. Розмови про потенційний спалах дифтерії лунають від медиків, принаймні, протягом декількох років, але саме зараз вони набули нових масштабів.

Нинішній спалах кору нагадав: хвороба повертається туди, де низький рівень вакцинації. Лікарі попереджають, що наслідки дифтерії набагато небезпечніші, ніж кору!

Дифтерія починається із нездужання, підвищення температури до 38°С, болю в горлі. Дифтерійний токсин вражає нервові закінчення, тому біль в горлі несильний і хвороба спочатку схожа на звичайне ГРЗ без нежиті. На другий день хвороби в горлі (зазвичай на мигдалинах) починає з’являтися наліт. Спочатку він світлий, але з часом стає сірим та більш щільним, створюючи плівку. Звідси й назва хвороби – «diftera», що в перекладі від латинського означає плівка.

Найважчий перебіг хвороби, коли плівка з’являється не на мигдалинах, а в гортані. Ураження гортані супроводжується розвитком дифтерійного крупу, для якого характерні поступовий розвиток симптомів, виражена зміна голосу, відсутність нежиті та високої температури тіла.

При дифтерії без лікування сироваткою вмирає 50%, а з сироваткою смертність складає 10-15%.

Оскільки спалахи дифтерії повторюються кожні 15-25 років, а останній спалах цієї хвороби в Україні був на початку 90-х років, то дифтерія вже є не потенційною, а цілком реальною загрозою для дітей та дорослих.

В минулу епідемію дифтерії дорослих померло в декілька разів більше, ніж дітей. Чому так, адже за часів СРСР ці доросли були дітьми та отримували всі щеплення за графіком?

Відповідь пов’язана з особливістю вакцинації від дифтерії. Від неї швидкий імунітет не з’являється: необхідно отримати щеплення три рази в перший рік життя, потім через рік пройти ревакцинацію та повторно зробити у 6 років. Далі щеплення необхідно робити кожні 10 років протягом всього життя!