Зерно у процесі збирання має вигляд неоднорідної зернової маси, до якої, крім нього, входять різні домішки органічного і мінерального походження. Особливо небажаними є листостеблові частки бур’янів, які, як правило, мають підвищену вологість. Тому таке зерно нестійке під час зберігання, через одну-дві доби у ньому можуть розпочатись процеси гідролізу, що призводить до погіршення якості та втрат урожаю.

Післязбиральна обробка включає низку операцій, які проводять залежно від стану, призначення та особливостей культури. До основних операцій належать:

• розміщення свіжозібраного зерна;
• очищення;
• сортування;
• сушіння;
• вентилювання;
• охолодження (за потреби).

Розміщення свіжозібраного зерна.

Завчасно, перед початком збиральних робіт, готують зерносклади, перевіряють роботу і комплектність техніки для післязбиральної обробки врожаю. Під час розміщення враховують стан і технологічні показники зерна, за якими воно має бути оброблене і доведене до норм готової продукції. Особливу увагу звертають на смітність і вологість зерна. За перевищення норми смітності, встановленої окремо для кожної культури, таке зерно відокремлюють і надалі спрямовують на очищення.

Зерно із різною вологістю має такий порядок розміщення і обробки:

• до 14-15% – визначають як сухе і придатне для зберігання;
• до 17% – як вологе, таке, що потребує підсушування чи вентилювання;
• понад 17% – як сире з обов’язковим сушінням у потоці зі збиранням. У разі накопичення і затримки із сушінням сирого зерна його слід розміщувати на установках активного вентилювання з обов’язковим контролем за температурою і вологістю.

Очищення і сортування зерна.

Зерно, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо якщо воно вологе. Затримка з очищенням вологого і сирого зерна може призвести до його самозігрівання і погіршення якості вже через 10-12 год. зберігання насипом.

Очищення може бути попереднім, первинним і вторинним – залежно від чистоти, вологості та призначення зернової маси. Попереднє застосовують у разі значного (понад 15%) засмічення, підвищеної вологості зерна, а також перед сушінням у шахтних зерносушарках. Первинному очищенню підлягає все свіжозібране зерно. Під час цієї операції виділяють основну фракцію зер­на, відокремлюють крупні і дрібні домішки.

Вторинне очищення виконують у режимі сортування, його застосовують для насіння і продовольчого зерна з метою доведення до норм чистоти, встановлених для кожної культури.

За допомогою сортування відбирають фракції із найкращими продовольчими якостями і посівними властивостями.

Для очищення-сортування застосовують різні повітряно-решітні зерносепаратори, аспіратори. Для відбору важковідокремлюваних домішок використовують трієри, пневмосортувальні столи, гірки.

Зерноочисні машини мають бути укомплектовані змінними робочими органами, аби забезпечити різні режими сепарування.

Сушіння.

Цю операцію виконують у разі підвищеної збиральної вологості, а також для термічного знезараження зерна від шкідників. За наявності різних партій насамперед сушать вологіше, уражене, з ознаками самозігрівання зерно.

Застосовують три способи сушіння (зневоднення) зерна:

• теплове (в тому числі вакуумне);
• сорбційне (контактне);
• механічне (відтискання, центрифугування).

Найчастіше практикують теплове сушіння, рідше – сорбційне, а механічне – тільки у мийних машинах на борошномельних заводах. Під час теплового сушіння рідина перетворюється на пару, на що витрачається теплова енергія. При сорбційному сушінні волога із зерна може видалятися як у пароподібному, так і в рідкому стані, причому цей процес не пов’язаний з необхідністю використання додаткового джерела енергії.

Активне вентилювання зерна.

У процесі збирання, обробки та зберігання зерно може мати підвищені показники вологості та температури, що знижує його стійкість і якість. Для такого зерна ефективним може бути активне вентилювання, яке полягає в продуванні атмосферним повітрям зернової маси за допомогою вентиляційного обладнання. Прийом має низку суттєвих переваг, зокрема: зерно обробляється без переміщення і травмування, цей метод не потребує значних капіталовкладень і енерговитрат, прискорює дозрівання недостиглого зерна, підвищує стійкість і тривалість його зберігання. Прийом є однаково ефективним як для продовольчо-кормового зерна, так і насіння.

Вентилювання відбувається у режимі підсушування або охолодження(залежно від стану зерна). У режимі підсушування зерно вентилюють сухим чи нагрітим повітрям, за допомогою такого прийому зерно, зібране із вологістю до 17%, можна довести до сухого стану.